Отже, ознаки і властивості притаманні будь-якому матеріальному об’єкту. Отже, властивості відрізняються від ознак як у логічному, так і в криміналістичному розумінні. Через те в більшості випадків властивість є неочевидною, оскільки це – внутрішня якість об’єкта (твердість, радіоактивність, пружність, теплопровідність тощо).
До наукових основ теорії ідентифікації можна віднести наступні положення. Експертні методики й експертні технології в судово-експертній діяльності; проблема «стандартизації» та «сертифікації» експертних методик; методи судово-експертного дослідження; роль методики дослідження в судовій експертизі. Спостерігач пізнає їх опосередковано, оскільки вони виявляються в русі, процесі взаємодії предметів. Кожний вид ідентифікації має специфічні завдання та методи дослідження. Усі висновки, крім імовірних, можуть прямо чи певним чином обумовлено використовуватись у судочинстві як докази, а імовірні — лише як гіпотетичні орієнтири, не набуваючи ніяким чином статусу судових доказів.
Варто пам’ятати, що під час підготовки, вчинення або приховання злочину деякі об’єкти інколи руйнуються – розрізаються, розпилюються – і частини цих об’єктів виявляють в різних місцях – на місці злочину, у квартирі злочинця, на його одязі. Зміни можуть бути відворотними й невідворотними; їх наявність треба обов’язково враховувати у процесі ототожнення людей за ознаками та властивостями зовнішності цих осіб. Габітологія – галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності закріплення зовнішності людини в різних відображеннях і розробляє техніко-криміналістичні засоби і методи (способи) збирання, використання інформації про зовнішні ознаки і властивості людини з метою розкриття й розслідування злочинів. Зовсім інші особливості характеризують ідентифікацію за матеріально фіксованими відображеннями та ідентифікацію цілого за його частинами. У цьому разі застосовують переважно експертні методи дослідження, багато уваги приділяють аналізу механізму виникнення матеріально фіксованих відображень, використовують порівняльні зразки, здійснюють окремі та порівняльні дослідження об’єктів, що ідентифікуються, і тих, за допомогою яких виконують ідентифікацію. Ідентифікація цілого за частинами передбачає не тільки вивчення слідів поділу цілого (слідів розриву, розпилювання, розрізу), а й аналіз структури та складу речовини (матеріалу) досліджуваних частин цілого.
Першим можуть бути людина, предмети його одягу, взуття, знаряддя злочину, транспортні засоби та ін Як відображень виступають різні сліди, частини об’єктів, документи, фото-, кіно-, відео, уявні образи, відбиті в людській пам’яті. Водночас, під впливом природних, навмисних і випадкових змін форма об´єкта так чи інакше поступово чи одномоментно змінюється. Певний період властивості й ознаки об´єкта, хоч і змінюються, але все ж залишаються достатніми для висновку про тотожність. Але з часом під впливом названих факторів зміни досягають такого рівня, що об´єкт у криміналістичному сенсі втрачає свої Ідентифікаційні ознаки (з´являються інші ознаки) і не може бути використаний для індивідуальної Ідентифікації за раніше залишеними слідами.
Маєте Питання?
Залежно від суб’єкта і способу ідентифікації розрізняють її процесуальну та непроцесуальних різновиди. Непроцесуальних вважається ідентифікація, що проводиться слідчим, фахівцем, оперативним працівником або іншою особою в ході попереднього дослідження речових доказів і документів, при виробництві розшукових заходів, перевірок за реєстраційними масивів і т.п. Безпосереднє зіставлення об’єктів та їх відображень https://carranzalawfirm.com/page-18/ можна реалізувати далеко не завжди. Що утворилися в результаті контактної взаємодії, отже є перетворене відображення об’єкта, опуклостям якого відповідають западини сліду. Більш того, відображення следообразующего поверхні може мати вигляд, взагалі не можна порівняти з самим об’єктом. Зокрема, при ототожненні за почерком неможливо порівняти рукописний текст з письмовими навичками підозрюваного.
Навколо проблем змісту шкільної філософської пропедевтики й законознавства. Став часом пошуку педагогічною й науковою громадськістю оптимального змісту суспільствознавчої освіти в середніх навчальних закладах. Вивчення змісту навчальних предметів “Логіка” і “Психологія” надає підстави для висновку про формування поряд з традиційним знаннєвим підходом до змісту шкільної освіти початку XX ст. Елементів діяльнісного підходу, що спрямовував учнів до осмислення необхідності застосування набутих знань у практичній діяльності (науковій, буденній, професійній). Викладання навчального предмета “Законознавство”, який повинен був формувати правову свідомість учнівської молоді, спричинило дискусії щодо “правознавчої” чи “законознавчої” спрямованості курсу. Проаналізовано дискусії з приводу змісту курсу законознавства, що відбувалися серед педагогів і юристів на початку XX ст.
Теорія криміналістичної ідентифікації і діагностики
Обговорено актуальні теоретичні проблеми судової експертизи, застосування спеціальних знань у протидії злочинності, участь спеціалістів під час проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, призначення та проведення досліджень і судових експертиз. Розкрито правові та організаційно-тактичні особливості використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних справ, порушених за ст. Проаналізовано законодавство дального зарубіжжя про відповідальність за незаконне відтворення та розповсюдження комп’ютерних програм і баз даних. Розглянуто питання застосування невербальних комунікацій у тактиці допиту. Викладено особливості застосування моделі спеціальних знань в розслідуванні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Криміналістика в питаннях і відповідях
У понятійному апараті криміналістики починає зміцнюватися і специфічно-криміналістичне назва цієї галузі – габітоскопія (Від лат. habitus – зовнішність і грец. skopeo – дивлюся, розглядаю). Різновидом встановлення групової приналежності вважається визначення загального джерела походження, коли вирішується питання про належність двох і більше об’єктів до однієї масі. Як приклад можна назвати насту в авторучці і в штрихах тексту листа; дріб, вилучену з трупа і виявлену в патронах, знайдених під час обшуку у суб’єкта, запідозреного у вбивстві.
Розглянуто розвиток методологічних основ ідентифікації нарізної та гладкоствольної вогнепальної зброї. Розкрито сутність ідентифікаційних досліджень у судовій балістиці, а також форми, у яких вони можуть проводитись, та їх різновиди, проаналізовано завдання, що вирішуються за допомогою таких досліджень, а також розкрито їх можливості. Проаналізовано наукові основи ідентифікації гладкоствольної вогнепальної зброї, запропоновано класифікацію такої зброї й елементів набоїв до неї. Розкрито механізм слідоутворення на різних об’єктах та умови, що впливають на нього, досліджено конкретні методи, які застосовуються у ході досліджень. Вивчено стадії дослідження із ототожнення гладкоствольної вогнепальної зброї, викладено типову методику ідентифікації такої зброї за слідами на стріляних снарядах і гільзах, обгрунтовано можливість лазерного маркування деталей гладкоствольної зброї, досліджено особливості інформаційного забезпечення ідентифікації такої зброї. Мета роздільного дослідження є встановлення ідентифікаційних властивостей порівнюваних об’єктів.
Тут зіставлення відбувається за ознаками, що характеризує внутрішні, структурні властивості. Ідентифікаційний період для різних об’єктів неоднаковий і залежить від багатьох факторів, що нині залишаються «білими плямами» в теорії криміналістичної ідентифікації. До них належать, наприклад, проблема визначення давності слідів, що досліджуються; давності останнього пострілу із вогнепальної зброї; часу експлуатації об’єкта та ін. Слово «діагностика» грецького походження й означає «розпізнавання», «розрізнення», «визначення». Криміналістична діагностика – це дослідження властивостей і стану об’єкта (ситуації) з метою встановлення змін, що відбулися в ньому, визначення причини цих змін і їх зв’язку з розслідуваним кримінальним правопорушенням. Так, за слідами шин з’ясовують вид транспортного засобу, марку і модель шин, за слідами пострілу визначають дистанцію та місце стрілка, за слідами злому встановлюють вид знаряддя, спосіб злому, навички особи, витрачений час тощо.
Всі матеріали представлені тільки для ознайомлення з метою освіти, навчання і приватного дослідження. Усі об’єкти матеріального світу індивідуальні, тобто тотожні тільки самим собі. Предмет і метод науки кримінального процесу; перспективи розвитку кримінально-процесуальної науки; кримінальний процес і правосуддя, їх співвідношення; співвідношення кримінального процесу з іншими юридичними науками. Висновок про належність до групи має тим більше значення, чим менш чисельна група, до якої належить об’єкт. Проаналізовано процеси трансформації змісту шкільної суспільствознавчої освіти в Україні в 1920 – 1921 рр. Розглянуто перехід на комплексну систему навчання та формування інтегрованого курсу шкільного суспільствознавства. Зроблено висновки щодо уроків з реформування суспільствознавчої освіти 1920-х рр.